-
1 nine
1. n1) (число) дев'ять2) дев'ятка4) дев'ятеро5) дев'ять років (про вік)6) дев'ять годин7) група з дев'яти чоловік (гравців тощо)8) амер. команда з дев'яти гравців (бейсбол)2. numдев'ятьnine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у величезній більшості випадків
the N. — міф. дев'ять муз
dressed up to the nines — вифранчений, виряджений
* * *I [nain] n1) дев'ятка (цифра; figure of nine); кapт. дев'ятка; група з дев'яти чоловік або предметів; дев'ятка; дев'ятеро2) дев'ять років ( про вік)4) дев'ятий розмір ( одягу)5) cпopт. бейсбольна команда ( з дев'яти гравців); перші або останні дев'ять лунок ( гольф)II [nain] -
2 five
1. n1) число п'ятьfive and five make ten — п'ять і (плюс) п'ять— десять
3) номер п'ять (п'ятий)4) п'ять років5) п'ята година6) команда з п'яти осіб (баскетбол)1) pl розм. п'ять пальців, п'ятірня8) pl п'ятипроцентні акції (цінні папери)9) банкнота в п'ять фунтів стерлінгів (в п'ять доларів)2. numп'ять* * *I [faiv] n1) п'ятірка (цифра; figure of five); кapт. п'ятірка; ( номер) п'ять, ( номер) п'ятий; п'ять, п'ятеро; п'ять років ( про вік)2) ( the Five) "могутня купка" (Балакірєв, Мусоргский, Бородін, Римський-Корсаков, Кюї)4) pl п'ять пальців, п'ятірня ( bunch of fives)5) pl пятипроцентні акції або цінні папери6) банкнота у п'ять фунтів стерлінгів або у п'ять доларівII [faiv]num (число) п'ять -
3 would
In1) потяг, невиразне бажання (прагнення)2) (the would) бажане; воляIIv1) допоміжне дієслово для утворення майбутнього часу, узгодженого з минулим часом у головному реченніshe told us she would come at five — вона сказала нам, що прийде о п'ятій (годині)
2) допоміжне дієслово для утворення умовного способу3) службове дієслово, що виражає звичну або повторювану дію в минуломуhe would stand for hours watching the machine work — він, бувало, цілими годинами спостерігав за роботою машини
he would often call on us — він, бувало, часто заходив до нас
4) модальне дієслово, що виражає:а) упертість, наполегливістьI warned you, but you would do it — я застерігав вас, але ви неодмінно стояли на своєму
б) бажанняI would have stayed there forever — я з задоволенням лишився б там назавжди; в) імовірність
that would be his house — це, мабуть, його дім
5) ввічливе проханняwould you help me, please — будьте (такі) ласкаві, допоможіть мені
would to God it were a mistake — о, Боже, як би я хотів, щоб це виявилося помилкою!
* * *I [wud] n1) тяга, невиразне бажання або прагнення2) ( the would) воля (в противоп. долгу или необходимости)II [wud] v(повна форм; wad, ad, d (редуковані форми))2) виражає волю, бажання, схильність; I would not do it for anything я ні за що не стану цього робити3) виражає перевагу I would rather stay at home я з великим задоволенням залишився б дома; I would rather not speak about it мені б не хотілося про це говорити4) виражає сильне бажання: I would I were young again як я хотів би знову стати молодим5) виражає прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)6) виражає пропозицію, сумнівthat would be he! — це, мабуть, він!
this explanation would seem satisfactory — даного пояснення, мабуть, достатньо
7) виражає дію, що повторюється або є звичноюhe would often call on us — він, бува, до нас заходив
she would get up very early — вона, як правило, дуже рано вставала
8) неправ. див. should; в 1-ій oc. од., мн.: I would be glad to go there я був би радий туди поїхати ІІІ Б допоміжне дієслово9) в підрядному доповнювальному слугує для вираження майбутнього часу, узгодженого з минулим часом в головному реченніhe told me he would be there — він сказав мені, що буде там
10) слугує для утворення форм 2-ої 3-ої oc. умовного способу в головному реченні при підрядному умовиhe would come if you invited him — він би прийшов, якби би ви його запросили
if he were in your place he would do it — він би це зробив, якщо був би на вашому місці
I wouldn't know — звідки мені знати
would to God it were a mistake! — о боже, як би я хотів, щоб це виявилося помилкою!
-
4 саат
1. годинник.2. година; саат хач? К / хач саат? СМ, СГС котра година?; не саат? о котрій годині? О, СГС; саат бир йеҗе ми, эт'и йеҗе ми перша чи друга година ночі Г; саат бир эт'иҗе приблизно до другої години Г; о саат дӧрттэ д'елийдир вона прийде, напевно, годині о четвертій М; саат онда о десятій годині Г; саат онда — он бириндэ годині о дванадцятій — о першій Г, СЛ; саат он эт'иҗе до дванадцятої години Г; саат сет'издэ о восьмій годині СМ; даа саат тохуз йох іще немає дев'ято ї години Г; саат ӱчтэн сора саат сет'изе дэ сағайляр після третьої години доять також о восьмій годині СК; саат эт'ид'ерек йеҗе до другої години ночі СМ; ӱч саатха йеҗе о третій годині ночі ВН; дӧрт саатта саба тураҗас мусиш вставати о четвертій годині ранку У; ӱч саатта йеҗе туруй У.3. час, момент; хайтмаа вахыт т'ельди, сааты прийшов час, момент прощатися Г; саатында сана дарылырса — йарын сени махтар якщо в ту мить він на тебе і розгнівається, то завтра він тебе похвалить Г; ве саатында мезарын ичиндэн чыкып киттилер і в ту ж мить вони вийшли з кладовища й піС шли геть Кб.; о саатчесне в ту ж хвилину Б; аз саатын ичиндэ за короткий час Г; бир саат чине в ту ж мить У; бу саат зараз Г; бу саатта зараз, тепер П; не саат коли Г; о саат зразу, відразу Г; аман о саат К, о саат да СМ, Б, Г зразу ж, у ту ж мить, тоді ж, тут же, тієї ж миті; о саат, ао, хайсы чапхалай сеэң артыңа, ону т'ерек эди алмаға в той час, саме тоді, коли він бігав за тобою, треба було його брати У; о саат ӧльдӱрдӱлер ону в той момент вони убили його Г; о саатта СГ, Кб., ол саатта СЛ в ту ж хвилину, в ту ж мить; пор. сағат. -
5 eleven
1. n1) (число) одинадцять2) (номер) одинадцятьRoom eleven — кімната (номер) одинадцять
3) одинадцять років (про вік)4) одинадцять годин5) група з одинадцяти чоловік; команда з одинадцяти гравців (футбол)2. numодинадцять* * *I nодинадцять (цифра; тж. figure of eleven); група з одинадцяти чоловік, пepeв. команда з одинадцяти гравців (футбол, крикет); одинадцять років ( про вік); одинадцята годинаII -
6 seven
1. n1) число сім2) сімка3) семеро4) номер сім (сьомий)5) сім років6) сім годин2. numсімthe S. Seas — сім океанів і морів
the S. Sisters, the S. stars — Плеяди (група зірок у сузір'ї Тельця)
the city of the seven hills — Рим, місто на семи пагорбах
* * *I n1) сімка (цифра; figure of seven); сім, семеро, сімка; група з семи предметів або людей; кapт. сімка; сім років ( про вік); сьома година2) pl сімки ( карточна гра)II -
7 ten
1. n1) число десятьten and ten make twenty — десять плюс десять — двадцять
2) десяток, десять3) номер десять4) карт. десятка5) десять років (про вік)at ten — у десять років; у десятирічному віці
6) десять годин7) розм. десятивесловий човен8) розм. десятидоларовий (десятифунтовий) банкнот2. numдесятьten to one — десять проти одного; майже напевно
the T. Commandments — бібл. десять заповідей
* * *I [ten] nдесятка (цифра; figure of ten); десять, десяток; ten of десять, десятеро; кapт. десятка; десять, десятеро, десяток; in /by/ tens по десятьох, десятками1) десять років ( про вік)3) міра вугілля, що служить одиницею при розрахунках орендної плати за його видобуток ( рівна 48-50 тоннам)5) десятифунтова або десятидоларова банкнотаII [ten]••ten to one — десять проти одного, майже напевно
the upper ten (thousand) див. upper II *; ten times rather — з набагато більшим задоволенням
the Ten Commandments — peл. десять заповідей
-
8 eight
1. n1) (цифра) вісімeight and eight make sixteen — вісім плюс вісім — шістнадцять
2) вісімка3) номер вісім2. numвісімto have one over the eight — розм. напитися, хильнути зайвого
E. Hours — австрал. День праці (свято)
* * *I [eit] n2) восьма година; cпopт. вісімка ( човен); фігура у вигляді вісімкиII [eit] -
9 three
1. n1) число триthree and three make six — три плюс три — шість
threes — а) тривідсоткові папери; б) вино на три пенси
2) трійка (цифра)3) номер три, номер третій4) троє, трійкаin threes — по троє, трійками
5) три роки (про вік)at three — у три роки, у трирічному віці
6) третя година7) pl третій розмір (номер)8) троє очок (у грі)2. numтриT. in One, One in T. — свята трійця
three sheets in the wind — розм. п'яний як чіп
three point landing — ав. посадка (приземлення) на три точки
* * *I [ariː] n1) трійка (цифра; тж. figure of three); три; троє; група із трьох предметів або людейin threes no — три ( у кожному), по три, по троє
three of my friends — троє моїх друзів; кapт. трійка
three of spades — трійка пік; три роки ( про вік)
a boy of three — трирічний хлопчик; третя година; pl трипроцентні папери
2) pl вино на три пенси••II [ariː]Three in One, One in Three — свята трійця
пит число триthree books [feet, weeks, pages] — три книги [фути, тижня, сторінки]
every three months — кожні три місяці; ( номер) три, ( номери) третій
Room three — кімната ( номер) три
three sheets in the wind — cл. вщент п'яний; = море по коліно
-
10 time
1. n1) час2) час (міра тривалості)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
mean time — середній (сонячний) час
3) період часуfor a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу
in no time, in less than no time — дуже швидко, умить
for the time being — поки що; до певного часу
one time and another — іноді, час від часу
time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника
4) сезон, пора5) година, точний часwhat is the time?, what time is it? — котра година?
to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)
to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)
6) момент, митьat the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно
some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь
7) час прибуття (від'їзду)8) строк, термінin (амер. on) time — у строк, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку
behind time — пізно, із запізненням
to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)
(it is) high time — саме час, давно пора
it is time to go to bed — пора (час) іти спати
the time is up — строк (термін) закінчився
time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається
9) доба, епоха, ераat all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи
from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен
10) вікat his time of life — в його віці, в його роки
11) період життя12) вільний час, дозвілляto have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися
to beguile (to while away) the time — коротати час
13) робочий часto work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день
14) плата за працю15) нагода, сприятливий момент17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм18) бібл. рік19) разevery time — щоразу, кожного разу
at a time — разом, одночасно
time after time — повторно, тисячу разів
nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків
two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять
time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі
time in — спорт. відновлення гри після взятого часу
time out — спорт. хвилинна перерва
time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік
time trouble — шах. цейтнот
to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою
on time — амер. у розстрочку, на виплат
to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)
to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)
to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд
to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час
to talk against time — говорити, щоб виграти час
in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом
in bad time — невчасно; пізно, із запізненням
to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією
time cures all things — час — найкращий лікар
it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння
time is money — присл. час — це гроші
2. v1) вибирати час; розраховувати за часом2) призначати (визначати) час; приурочуватиthe train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку
3) ставити (годинник)4) регулювати, установлювати темп5) засікати час; хронометрувати6) визначати тривалість7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)9) тех. синхронізувати* * *I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
11 two
1. n1) число дваtwo and two make four — два плюс два — чотири
2) двійка; цифра два3) номер два (другий)4) двоє, параtwo and two, by twos, two by two — по двоє, попарно
5) два роки (про вік)6) друга година2. numдва, двоєin two — а) надвоє, навпіл; б) окремо, нарізно
in two twos — негаіїно, відразу
two can play at that game — подивимося ще, чия візьме
two bits — амер., розм. а) монета у 25 центів; б) щось незначне (нічого не варте)
two in distress makes sorrow less — поділене горе — це півгоря
* * *I [tuː] nдвійка, цифра 2; double two дві двійкиfor Geneva dial double two — щоб зв'язатися з Женевою, наберіть дві двійки; два предмети або людини; пара
by two, in /by/ twos, two and two — по два; по дві; по двоє; попарно
two of a trade — два конкуренти; двійка ( у різних іграх)
twos and threes — двійки, трійки ( дитяча гра типу третього зайвого); другий розмір
to wear a two — носити другий розмір; два роки ( про вік)
at two — у два роки, в дворічному віці
a boy of two — дворічний хлопчик; два години
he will come at two — он придёт в два; двухдоларова банкнота або бумажка; два долари, шилінги, рублі; дві марки, крани,; two and fifty два долари п'ятдесят центів
to cut in two — розрубати навпіл; нарізно, окремо
in two twos — негайно, в два рахунки
to have had one or two — бути веселим, бути напідпитку
that makes two of us — він в цьому не самотній або ви в цьому не самотні; це, мій випадок
II [tuː]it is a game at which two can play two can play at that game — подивимося, чия візьме /хто з нас візьме гору
two oclock — дві години ( дня)
half past two, two thirty — половина третього, два тридцять
two boys [girls] — два хлопчики [дві дівчинки]
two times as many — в два рази більше; по two men are alike немає двох схожих людей
one! two! — Раз!, два!
two and two make four — два плюс /та/ два - чотири
two fives are ten — двічі п'ять - десять; ( номер) два; ( номер) другий
I live at number two — я живу в будинку ( номер) два; приблизно два
to come in a minute or — прийти через дві хвилини fire a shot or two зроби парочку вистрілів to put two and two together оцінити обстановку, зміркувати що до чого; здогадатися /зметикувати/, в чому справа
-
12 приходить
прийти, притти и придти1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.* * *несов.; сов. - прийт`иприхо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́стимне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та
он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка
прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися
прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися
прийти́ в я́рость — розлютува́тися
прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати
прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися
прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися
приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися
приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним
приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)
приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися
приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися
приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися
приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися
приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́
приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу
Перевод: со всех языков на украинский
с украинского на все языки- С украинского на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский